Як правильно: вера чи віра?
Ве́ра — жіноче ім'я, яке може мати різне походження. У південнослов'янських країнах, Чехії та Росії — форма християнського імені Віра. Крім того, омонімічне західноєвропейське ім'я «Вера» походить від лат. vera — «справжня», «істинна».
Як буде ім’я віра по-англійськи?
Аналогічні імена-кальки з грец. Πίστις чи лат. Fides існують у багатьох інших країнах (англ. Faith, «Фейт», ісп.
Як правильно вірь чи вір?
вірити
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
|---|---|---|
| 2 особа | вір | вірте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вірячи | |
| Минулий час | віривши |
Як буде на українській мові ім’я?
ім'я́
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| знахідний | ім'я́ | імена́ |
| орудний | і́менем, ім'я́м | імена́ми |
| місцевий | і́мені, ім'ю́, ім'ї | імена́х |
| кличний | ім'я́, імене | імена́ |
Віра – жіноче ім’я. ВІДМІНОК, ОДНИНА, МНОЖИНА. Називний, Віра, Віри. Родовий, Віри, Вір. Давальний, Вірі, Вірам. Знахідний, Віру, Вір. Орудний, Вірою, Вірами.
Ві́ра ім’я ; називний, Ві́ра, Ві́ри ; родовий, Ві́ри, Вір ; давальний, Ві́рі, Ві́рам ; знахідний, Ві́ру, Вір ; орудний, Ві́рою, Ві́рами.
Відмінки, Однина, Множина. Називний, ві́ра, ві́ри. Родовий, ві́ри, вір. Давальний, ві́рі, ві́рам. Знахідний, ві́ру, ві́ри. Орудний, ві́рою, ві́рами.
1. Українські та інші слов’янські прізвища, що мають закінчення іменників І відміни, відмінюються … Віра, Коваленко Олеся, Боженко Валентина, Панаско Юлія, …
Πίστις, «Пістіс», утвореного від πίστις («віра»). Українські зменшені форми — Віронька, Вірочка, Віруня, Вірунька, Віруся, Віруська, Вірка, Вірця.