Як буде чудо на українській мові?
Ди́во, чу́до — явище, що сприймається як спричинене надприродними силами, чаклунством, втручанням божественної сили. В переносному значенні — те, що гідне великого подиву, незвичайне, дивовижне, що викликає загальне захоплення, вражає своїми якостями, властивостями, красою.
Як на українській мові чудеса?
чу́до надприродне явище; щось незвичайне; те, що гідне захоплення
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний | чу́до | чу́да, чудеса́ |
| родовий | чу́да | чуд, чуде́с |
| давальний | чу́дові, чу́ду | чу́дам, чудеса́м |
| знахідний | чу́до | чу́да, чудеса́ |
Як правильно чудо чи диво?
диво ДИВО, а, с. Те, що викликає подив, здивування; чудо.
Який правопис правильний?
ПРАВИЛЬНИЙ, а, е. 1. Який відповідає дійсності; істинний.
Кличний, чудо, чуда, чудеса. ВІДМІНОК, ОДНИНА, МНОЖИНА. Називний, чудо, чуда, чудеса. Родовий, чуда, чуд, чудес. Давальний, чуду, чудам, чудесам. Знахідний …
чу́до, чу́да. родовий, чу́да, чуд. давальний, чу́дові, чу́ду, чу́дам. знахідний, чу́да, чудо, чу́да, чуд. орудний, чу́дом, чу́дами. місцевий, чу́дові, чу́ді, чуду, чу́дах.
Морфологические и синтаксические свойства ; чу́да · чу́ду · чу́до · чу́дом ; чу́д · чу́дам · чу́да · чу́дами.