АКДС-вакцину можна робити лише до 4 років (Якщо бути точніше – 3 років 11 місяців 29 днів). Якщо дитину до цього віку не встигли прищепити АКДП, то вакцинацію проводять АДС-анатоксином (4-6 років) або АДС-М-анатоксином (6 років і старше). Але АДС та АДС-М захищають тільки від дифтерії та правця.
Вакцина АКДС дійсно може важче переноситися пацієнтами за рахунок її цільноклітинного кашлюкового компонента. Відповідно до досліджень після первинного введення препарату місцеві прояви були відсутні тільки у 24% дітей (почервоніння, припухлість, болючість у місці введення препарату).
Так, згідно з національним календарем, дитина до двох років отримує вакцини проти 12 інфекцій3:
- туберкульозу
- вірусного гепатиту В
- кашлюку
- правця
- дифтерії
- поліомієліту
- гемофільної інфекції
- пневмокока
Курс первинної вакцинації АКДС складається з 3 доз вакцини, що вводяться згідно з Національним календарем профілактичних щеплень Росії в 3, 4.5 та 6 місяців життя малюка; ревакцинацію проводять у 18 місяців. Подальші ревакцинації проводяться в 7 та 14 років, та кожні наступні 10 років проводять АДС-М анатоксином.
— Чим більш розвинена нервова система у дитини, тим гірше вона переносить цю вакцину. У малюка до року чутливість нервової системи набагато нижча, ніж у дорослої людини. Тому відкладати щеплення АКДС на пізніші терміни не рекомендується, – пояснює лікар-педіатр Євгенія Капітонова.
Прогресуючі захворювання нервової системи також є протипоказанням. Після перенесення кашлюку щеплення не роблять, оскільки деякий час в організмі дитини знаходяться захисні клітини від цієї інфекції.
— Чим більш розвинена нервова система у дитини, тим гірше вона переносить цю вакцину. У малюка до року чутливість нервової системи набагато нижча, ніж у дорослої людини. Тому відкладати щеплення АКДС на пізніші терміни не рекомендується, – пояснює лікар-педіатр Євгенія Капітонова.
Найбільш реактогенні – АКДС і БЦЖ, "найважчі" препарати використовуються в вакцини проти краснухи, паротиту, гепатиту В, поліомієліту.