Не слід наносити мазь на відкриті рани, слизові оболонки, за наявності на шкірі гнійних процесів. Застосування препарату не рекомендується при глибокому венозному тромбозі. При тривалому застосуванні гепарину необхідний контроль часу зсідання крові.
Показання до застосування Локалізовані інфільтрати та набряки м'яких тканин, травми та забиття (в т.ч. год. м'язової тканини, сухожиль, суглобів), тромбофлебіт поверхневих вен, підшкірні гематоми (У т.ч.
Тромбофлебіт поверхневих вен, поверхневий перифлебіт, підшкірна гематома, постін'єкційний та постінфузійний флебіт, поверхневий мастит, локалізовані інфільтрати та набряки, травми та забиття (в т.ч.
Показання для застосування Тромбофлебіт поверхневих вен, поверхневий перифлебіт; підшкірна гематома; постін'єкційний та постінфузійний флебіт; поверхневий мастит; локалізовані інфільтрати та набряки, травми та забиття (в т.ч.
Основною побічною дією гепарину є геморагіїякі можуть мати серйозні наслідки і навіть призвести до смерті.
Підсумовуючи, можна сказати, що місцеві препарати гепарину можуть бути корисними для полегшення ознак та симптомів судинних порушень, а також для покращення мікроциркуляції .
Кількість мазі, яка потрібна надання лікувального ефекту, становить 0,5-1 р ділянку шкіри діаметром 3-5 див. Гепаринова мазь при геморої вводиться в задній прохід на попередньо просоченому тампоні.
гепаринова мазь є ефективним засобом для лікування варикозного розширення вен, тромбофлебіту, гематом, забитих місць, остеохондрозу, геморою та інших захворювань, пов'язаних з порушенням кровообігу. Вона має антикоагулянтну дію, сприяє розрідженню крові, зменшенню запалення, болю та набряків.